Однією з серйозних проблем, що заважають нормальному розвитку бізнесу в Україні, є суперечки між його власниками, тобто корпоративні конфлікти. Вони відбирають гроші та час підприємців, а інколи й ставлять під загрозу саме існування їх справи.
За даними Єдиного реєстру судових рішень з 1 січня 2016 року по 16 грудня 2018 року (дату підготовки цієї статті) господарськими судами перших інстанцій було винесено 1675 рішень у корпоративних спорах.
З них: у 2017 році 578 рішень, у 2016 році – 592 рішення та 505 рішень за неповний 2018 рік. Найбільше рішень за данними того ж реєстру було прийнято Господарським судом м. Києва, Господарським судом Одеської області та Господарським судом Харківської області.
Пропоную вам таке визначення корпоративних конфліктів. В широкому сенсі, корпоративні спори тією чи іншою мірою направлені на контроль над бізнесом в цілому, його частиною, або над основними засобами та ресурсами. Як правило, спір щодо контролю за бізнесом не обмежується розглядом конкретної судової справи, а представляє собою системну правову боротьбу із застосуванням широкого спектру засобів.
Елементами та, одночасно, і інструментами корпоративного конфлікту є:
-
Судові спори, до яких, в свою чергу відносяться:
– спори фізичних осіб – власників бізнесу;
– спори власників із самим підприємством;
– спори між власниками щодо основних засобів та виробничих ресурсів бізнесу;
– спори з приводу реєстраційних дій щодо майна або корпоративних прав.
-
Кримінальні провадження щодо різних злочинів, які вчиняються в ході корпоративних конфліктів, переважно – злочинів проти власності та посадових злочинів;
-
Перевірки контролюючих органів: Державна фіскальна служба, Пенсійний фонд, Держпраці та інші.
Наведені інструменти можуть використовуватися в конфлікті в різних комбінаціях.
Велика чисельність рішень у корпоративних спорах, що вказана вище, свідчить про значну кількість конфліктних ситуацій між власниками щодо контролю над бізнесом.
Далі ми з’ясуємо, з яких причин виникають такі конфлікти, які наслідки вони за собою тягнуть. Певна річ, ми розглянемо, які існують можливості запобігти корпоративного спору, а якщо це неможливо – не допустити зайвих втрат. Одразу ж необхідно зауважити, що в прикладах, які далі будуть наведені, ми не будемо аналізувати, хто з учасників конфлікту винyий в ньому.
Найбільш поширеними є такі причини корпоративних конфліктів.
-
Відсутність чітко визначених домовленостей між власниками бізнесу щодо їх прав та обов’язків, щодо розподілу прибутків або збитків, щодо прийняття ключових рішень у разі розбіжностей та щодо виходу партнерів із бізнесу або продажу частки партнера третім особам.
Корпоративні суперечки з цього приводу часто трапляються під час фінансової кризи, та, як наслідок, зменшення продажів, отже і прибутку. Часто-густо власники бізнесу займають різну позицію щодо заходів, які необхідно вжити, що викликає недовіру між ними, та, як наслідок – фінансові суперечки. Також розповсюдженою є ситуація, коли один із партнерів із власних міркувань хоче вийти із бізнесу, отримавши вартість своєї частки від партнерів або продати свою частку третім особам, а інші партнери негативно сприймають таке рішення.
-
Бажання одного із партнерів особисто збагатитись за рахунок бізнесу без врахування інтересів інших партнерів. Часто виникненню такої ситуації сприяють нерівномірна участь партнерів в бізнесі та різнорідність їх внесків. Наприклад, один із партнерів на початку бізнесу вкладає гроші, а інший нематеріальний ресурс – свої знання, ідею та працю для розвитку. З часом можуть скластися обставини, за яких один із партнерів буде вважати, що його внесок у бізнес більш вагомий і намагатиметься встановити свій повний контроль за бізнесом або особисто збагачуватись, завдаючи шкоду спільним інтересам.
Зазначені проблеми набувають особливого значення, коли мова йде не про засновників бізнесу (осіб, що його створювали), а про тих, хто в процесі розвитку придбав частку та не приймав участі у початкових домовленостях та створенні статутних документів. Також часто на практиці трапляються поєднання наведених вище причин, що ускладнює розв’язання конфлікту.
Поширеними є випадки, коли для ведення бізнесу використовується декілька пов’язаних між собою підприємств, які можуть бути зареєстровані на різних партнерів. У разі конфлікту між власниками така ситуація ускладнює для партнера доведення прав на підприємство, власником якого, формально, він не є.
Щодо уникнення конфліктів, зазначимо, що не існує панацеї від їх виникнення. Існують лише засоби зменшення їх імовірності та мінімізації ризиків.
Бізнес модель має бути чіткою, формалізованою та містити: права та обов’язки власників бізнесу, визначення об’єму та обмежень повноважень менеджменту, систему прийняття ключових рішень. Цього можна досягти укладанням корпоративного договору між власниками, де будуть визначені їх права та обов’язки, та визначенням іншої частини бізнес моделі в статуті та посадових інструкціях.
Для більш складних моделей радимо укласти договір між партнерами, який і буде містити формалізовану бізнес модель: права та обов’зки партнерів щодо усього бізнесу в комплексі. В ньому має бути визначено, які підприємства створюються та яка мета діяльності кожного з них; основні положення щодо об’єму повноважень посадових осіб та їх обмежень в конкретних підприємствах.
Розв’язання конфліктів, які вже назріли, в сьогоднішніх реаліях потребує формування гнучкої стратегії із застосуванням системних, нетривіальних підходів та поєднання різних інструментів захисту. Звісно, йдеться виключно про законні підходи та інструменти. Це продиктовано великим числом елементів конфлікту, що перелічені на початку цієї статті, та корумпованістю державних органів.
Використання наявно незаконних методів боротьби: підроблення документів, привласнення або викрадення майна, зловживання службовим становищем обов’язково має тягнути за собою поєднання класичних інструментів судової боротьби із використанням обґрунтованих кримінальних проваджень щодо опонентів та чиновників.
Отже, ми розглянули сутність та основні причини корпоративних конфліктів та механізми захисту у них.
Для запобігання конфлікту рекомендуємо дотримуватись таких алгоритмів:
-
аналіз бізнес моделі для виявлення структури власності, внесків кожного із партнерів та меж впливу власників на прийняття ключових рішень;
-
виявлення ключових структурних елементів бізнес моделі, їх зв’язків між собою, а також з власниками та з контрагентами;
-
визначення прав та обов’язків партнерів по відношенню до управління бізнесом та розподілу прибутку та збитків;
Для розв’язання існуючих конфліктів необхідно:
-
Виявлення причин настання конфліктів;
-
Ідентифікація опонентів та їх діючих або імовірних союзників;
-
Усвідомлення сприятливого результату;
-
Оцінка існуючого становища: ризики погіршення ситуації для себе та покращення для опонента;
-
Оцінка позиції опонента;
-
Розробка стратегічного плану досягнення результату;
-
Розробка тактичного плану на невеликий проміжок часу: 2 тижні – місяць.
Сподіваємося, що дотримання вказаних вище елементарних правил безпеки бізнесу допоможе Вам зберегти його.
