Оформлення трудового договору чи цивільних договорів з виконавцями робіт та послуг? Податкове навантаження та ризики перевірок Держпраці.
Наразі перед бізнес-структурами загострилося питання вибору форми оптимальної та безпечної співпраці з виконавцями робіт та послуг. Законодавство надає повну свободу вибору форм співпраці: оформлення співробітника за трудовим договором, укладання цивільного договору з фізичною особою чи з фізичною-особою-підприємцем.
Але реальні умови існування бізнесу в Україні влучно описує вислів:
«Якщо ви дієте порушуючи правила, вас штрафують; якщо ви дієте по правилах, вас оподатковують».
Давайте розбиратися та порівнювати податкове навантаження при укладанні різних договорів.
1.Розмір податків з заробітної плати найманого працівника:
Податки з заробітної плати |
1. Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) – 18 % |
2. Військовий збір – 1,5 % |
3. ЄСВ 22 % |
Загалом це аж 41,5 % від розміру зарплати |
Окрім цього, пам’ятаємо про визначену законодавством мінімальну заробітну плату, необхідність індексації заробітної плати та ін.
2. Якщо ж говорити про розмір податків, що сплачується з винагороди підрядника-фізичної особи за цивільним договором, то за ставками вони тотожні податкам з заробітної плати працівника:
Податки з винагороди підрядника-фізичної особи за цивільним договором |
1. Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) – 18 % |
2. Військовий збір – 1,5 % |
3. ЄСВ 22 % |
Загалом 41,5 % |
Але є наступні особливості:
-
ПДФО і військовий збір нараховуються пропорційно до винагороди, незалежно від розміру мінімальної заробітної плати.
-
При нарахуванні винагороди за цивільними договорами з особою не працівником цього підприємства ЄСВ нараховується без урахування розміру мінімальної заробітної плати.
-
З іншого боку, зарплата зменшується на податкову соціальну пільгу, а винагорода за цивільною угодою – ні.
Тобто, різниці у ставках немає, але за цивільним договором є можливість зменшити розмір винагороди без підвищення до рівня мінімальної зарплати, не повідомляти податкову одразу при укладенні цивільних угод.
Через зловживання підприємців з мінімізацією податків, Держпраці часто перекваліфіковує ці відносини в трудові та нараховує величезні штрафи.
Наразі Держпраці не має повноважень на перекваліфікацію, але завжди грішить цим та нараховує штрафи. Не забуваємо також про загрозу донарахування податків, ЄСВ, штрафів за недостовірну звітність та пені за прострочення.
Тому маскувати трудові відносини цивільними договорами з фізичною особою і не вигідно, і ризиковано.
Підприємці погодяться з висловом:
Хороший податок – це податок, якого немає.
Саме з огляду на мінімальні податки, вигідною є співпраця з ФОП за цивільними договорами.
3. Податкове навантаження на винагороду за цивільним договором з фізичною особою-підприємцем:
Податки з винагороди за цивільним договором з фізичною особою-підприємцем (на третій групі єдиного податку) |
1. Єдиний податок (5% від доходу) |
2. ЄСВ – можна сплачувати в мінімальному розмірі – 918,06 грн./міс. |
Загалом 5 % + 918, 06 грн./міс. |
Очевидною є вигода від співпраці з ФОП, адже за працівника необхідно сплачувати податки в 5-6 разів вищі, ніж за ФОПа-підрядника.
Зверну Вашу увагу також на те, що Держпраці систематично намагається отримати повноваження для перекваліфікації відносин в трудові змінивши законодавство. Так, 06.02.2019 Мінсоцполітики опубліковало проект закону, що передбачає внести зміни у КЗпП, ЦК та ін. законів. Проект надавав Держпраці повноваження встановлювати факт трудових відносин.
Також проект містив ознаки наявності трудових відносин. До звичних ознак, які застосовувалися судами (періодичність винагороди, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку, надання робочого місця, обладнання, встановлення робочого часу та відпочинку), додалися і нові. (зазначені в п. 3 та 5 проекту). Наприклад, те, що винагорода за договором має становити єдине джерело доходів або щонайменше 75% від сукупного доходу виконавця за 6 календарних місяців. Якщо у відносинах між компанією та підрядником одночасно наявні 3 і більше ознаки, такі відносини матимуть характер трудових.
Цей проект не був підтриманий ані бізнесом, ані Державною регуляторною службою. Але навіть цей законопроект прямо не передбачав, що працівником може бути визнано ФОПа. Проект заохочував реєстрацію підрядників ФОПами для певних видів робіт, наприклад, для робіт зі шкідливими, важкими умовами праці. А головне, що законопроект надає підприємцям інструкцію як укладати договори, які не викличуть питань у держорганів.
На підставі цього, можемо зробити наступні висновки.
- З огляду на ризики перекваліфікації відносин в трудові, донарахування податків, штрафних санкцій фіскальною службою, відмовтесь від маскування трудових відносин цивільними угодами з фізичними особами.
- Досі Держпраці не перекваліфіковувала цивільні договори з ФОПом-підрядником в трудові. Це вигідна та перспективна форма співпраці. Але з огляду на можливі зміни політичної волі в державі та позиції Держпраці, радимо навіть у цивільних договорах з ФОПом враховувати критерії ризиковості, які відстежують наглядові органи. Відмовтесь від масового переходу працівників в підрядники, від масового використання послуг підрядників (30% і більше), від укладання довгострокових цивільних договорів (рік і більше) та ін.
- За змістом та формою це мають бути саме цивільні угоди. В цивільному договорі про виконання робіт (надання послуг) виключіть термінологію трудового права, виключіть будь-які аналогії з правами і обов’язками працівника, натомість пропишіть, що підрядник самостійно організовує свою роботу та виконує її на свій ризик, передає результат робіт за актом приймання-передачі, не підкоряється правилам трудового розпорядку.
- Розривайте відносини з працівниками та підрядниками полюбовно, майте на увазі, що саме вони можуть подати скаргу до Держпраці, яка невдовзі прийде з перевіркою. І що гірше, – подати позов про перекваліфікацію цивільного договору в трудовий за вказівкою Держпраці. І саме такий позов матиме законні підстави для задоволення.
- Дійте за визначеними правилами і перевірки контролюючих органів вам не зашкодять.