Адвокат адвокатської компанії “Шерман”, Євген Сизонов
18 жовтня 2018 року стало знаковою датою для української законотворчості – у другому читанні ухвалено Кодекс України з процедур банкрутства, який був підписаний Президентом 15 квітня 2019 року, про що останній особисто заявив того ж дня.
Що ж нового в процедурі банкрутства за прийнятим Кодексом?
1. Зміна підходу до оплати праці арбітражного керуючого для гарантування йому належного фінансування.
Кодексом (ч.1 ст.30) підвищено розмір основної винагороди арбітражного керуючого, встановлено поняття додаткових доплат, а також передбачено обов’язкове авансування кредитором та боржником винагороди арбітражному керуючому у розмірі 3 мінімальних заробітних плат за три місяці виконання повноважень (ч.2, ч.4 ст. 34 Кодексу).
2. Скорочення строків розгляду справ, зокрема, за рахунок зменшення кількості оскаржень.
Відтепер більшість ухвал суду не підлягатимуть оскарженню в касаційному порядку. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу у касаційному порядку не підлягають оскарженню всі постанови Апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім таких: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
3. Удосконалення процедури продажу активів боржника.
Зокрема, передбачено установлення контролю за продажем істотних активів та забезпечення продажу усього майна на відкритому аукціоні.
4. Підвищення рівня відповідальності менеджменту підприємства-боржника за невжитття заходів щодо попередження банкрутства.
Відповідно до ч.5 ст. 34 Кодексу керівник боржника несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів в тому випадку, якщо він своєчасно не повідомив про неплатоспроможність підприємства. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
5. Забезпечення можливості визнати недійсними будь-які майнові правочини боржника з пов’язаними особами впродовж останніх трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства.
Стаття 42 Кодексу передбачає, що правочини боржника, які були вчинені ним після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони спричинили збитки для боржника або кредиторів.
6. Запровадження процедури банкрутства фізичної особи.
Відповідно до ст. 115 Кодексу, провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника і лише за наявності наступних умов:
– заборгованість становить не менше ніж 30 мінімальних розмірів заробітних плат;
– боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50% місячних платежів за кожним із зобов’язань впродовж останніх 2-х місяців;
– відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення (є постанова у виконавчому провадженні);
– існує загроза неплатоспроможності (наявність обставин, що підтверджують реальність можливого невиконання боржником своїх грошових зобов’язань).
Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється. А по завершенню процедури всі борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для розрахунків.
Водночас банкрут повинен надати вичерпну інформацію про своє майно і майно членів своєї родини. Подання неправдивої інформації матиме наслідком закриття провадження у справі.
Впродовж наступних трьох років банкрут не може вважатися особою із бездоганною діловою репутацією, і впродовж п’яти років має повідомляти про своє банкрутство, якщо хоче укласти договір позики, застави чи поруки, або взяти кредит.
Цікаво, що у випадку визнання фізичної особи банкрутом, в ліквідаційну масу включатиметься все майно боржника, навіть те, що знаходиться в спільній власності та було набуто боржником після порушення процедури банкрутства.
7. Реструктуризація боргів фізичної особи.
Однією з суттєвих новел цього Кодексу є інститут реструктуризації боргу фізичної особи, який буде здійснюватись під контролем професійного арбітражного керуючого та суду.
Процедура реструктуризації врегульована ст. 124 Кодексу і пропонує наступні можливості:
– реалізацію майна за принципом системи Prozorro;
– відстрочку, розстрочку або списання боргу;
– зміну термінів та розміру боргу, можливість повернути борг третьою стороною.
Звісно, тут не обійшлося без обмежень. Зокрема, в цілях “виховання” Кодекс заборонив реструктурувати борги, які виникли з кредитів на відпочинок і розваги, а також борги, що стосуються аліментів.
Однією з найсуттєвіших новел нового Кодексу є спроба врегулювати іпотечні кредити.
Сьогодні в Україні на балансах банків, що ліквідуються, нараховується близько 40 тисяч іпотечних позик на загальну суму 68 млрд. гривень. Лише 3% з них сплачуються позичальниками, які не бажають виконувати свої зобов’язання за кредитом, прикриваючись мораторієм на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, який було введено ще в 2014 році.
Однак, з набранням чинності новим Кодексом зазначений мораторій втрачає чинність.
Тепер у боржників, які брали іпотечні кредити, з’явиться два шляхи вирішення питання боргів:
Перший: оголошення процедури банкрутства та продаж іпотечного майна на аукціоні.
Другий: реструктуризація валютної іпотеки, процедура якої детально прописана в Прикінцевих положеннях Кодексу.
Механізм реструктуризації передбачає, що всі вимоги забезпеченого кредитора, які виникли з кредиту в іноземній валюті конвертуються у гривню по курсу НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність і погашаються боржником відповідно до плану реструктуризації в розмірі 100 відсотків від ринкової вартості такої квартири або житлового будинку, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Ця сума має бути зменшена пропорційно до частини тіла валютного кредиту, який був погашений.
Для житла менше 60 кв.м дозволяється виплачувати заборгованість 5 років за річною ставкою, яка на 1 відсотковий пункт більша ніж в середньому по банківській системі. Для житла площею більше 60 кв.м – 10 років за ставкою, більшою за середньобанківську на 3 відсоткові пункти. Тільки при 100%-му погашенні реструктуризованого боргу через вказані 10-15 років боржник звільняється від решти зобов’язань – штрафних санкцій і пені, які сформувалися через прострочення обов’язкових щомісячних платежів.
Ефективність цих нововведень можливо буде перевірити лише на практиці, але в будь-якому випадку перераховані зміни загалом мають позитивно вплинути на процедуру відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Кодекс України з процедур банкрутства безперечно є прогресивним кроком у розвитку правової системи. Очікується, що завдяки новому Кодексу боржник нарешті зможе отримати належний захист, а кредитор, отримає гарантію повернення позик.
