Процедура банкрутства фізичних осіб

З 21 жовтня 2019 року запроваджено інший порядок банкрутства українців та українських підприємств. Ця процедура регулюється новим нормативним актом, який має назву Кодекс України з процедур банкрутства. Вперше маємо систематизований документ, що комплексно регулює всі аспекти банкрутства юридичних та фізичних осіб.

До набрання чинності Кодексом відновити свою платоспроможність або бути визнаним банкрутом могли тільки юридичні особи. Фізичні особи ризикували залишитися в борговій ямі наодинці з кредиторами, колекторами та відсотками, що невпинно зростають. Водночас потрібно розуміти, що у скрутне матеріальне становище фізична особа могла потрапити внаслідок збігу різних обставин, які часто не залежать від її волі.

Одним з найболючіших питань щодо боржників-фізосіб є погашення проблемних валютних іпотечних кредитів. Перехідними положеннями самого кодексу, через один рік з дня його введення в дію, передбачена втрата чинності Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”. Враховуючи це тема погашення боргів фізичних осіб є більш ніж актуальною.

Перейдемо безпосередньо до стадій банкрутства, які пропонує нам новий кодекс.

Реструктуризація боргів.

Це найбільш оптимальний варіант закінчення справи про банкрутство фізичної особи як для фізичної особи, так і для кредиторів. В такому випадку відбувається відновлення її платоспроможності та погашення боргів. Інтереси всіх сторін справи про банкрутство дотримано. Складається план реструктуризації, інформація про всі доходи боржника, а також про ймовірні очікувані доходи в майбутньому, розмір щомісячної суми, яка буде виділятися на задоволення вимог кредиторів.

Неодмінною складовою такого плану і мінімальною гарантією задовільного фінансового стану боржника є встановлення в такому плані суми, яка щомісячно залишатиметься боржнику для задоволення його побутових потреб. ЇЇ  розмір складає не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та кожну особу, що перебуває на його утриманні.

Визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.

Ця стадія також вводиться постановою господарського суду у разі невиконання боржником плану реструктуризації боргів та у випадку, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не був схвалений план реструктуризації боргів боржника або прийняте рішення про перехід до процедури погашення боргів.

У разі визнання боржника банкрутом господарський суд призначає керуючого реалізацією майна боржника. Він спільно з боржником не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів проводить інвентаризацію його майна та визначає його вартість. Таке майно складає ліквідаційну масу.

Чи все майно боржника може бути реалізоване?

Варто зазначити, що Кодекс містить низку обмежень щодо майна боржника, завдяки якому можна погасити його борги.

До складу ліквідаційної маси не включається:

• Житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира не більше ніж 60 м2 або житловою площею не більше ніж 13,65 м2 на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок не більше ніж 120 м2) та не є предметом забезпечення.
• Кошти, які перебувають на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Суд може виключити зі складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке може бути звернене стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім’ї. Також суд може виключити речі вартістю не більше ніж 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними або дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. При цьому з ліквідаційної маси не можна виключити вищевказане майно загальною вартістю понад 30 мінімальних заробітних плат.

Які ж існують підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи?

Тут варто зазначити, що  провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрите лише за заявою боржника. Справа розглядатиметься за місцезнаходженням боржника у відповідному господарському суді.

Підстави для відкриття провадження:

1. Розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Станом на 27.07.2020 року становить 141690,0 (сто сорок одна тисяча шістсот дев’яносто гривень);
2. Боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
3. У виконавчому провадженні (приватним або державним виконавцем) була винесена постанова про відсутність майна фізичної особи, на яке може бути звернуте стягнення;
4. Існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). Тут варто наголосити на можливій суб’єктивній оцінці таких обставин судом, яка дає підстави припускати, що умови відкриття провадження, передбачені в Кодексі, не є вичерпними.

Що ж до правових наслідків відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для фізичної особи боржника, то вони можуть бути такими:

• Заборона боржнику укладати правочини (договори).
• Зобов’язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам.
• Вчинення або утримання від вчинення певних дій.
• Заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цінними паперами.
• Накладення арешту на конкретне майно боржника.
• Інші заходи для збереження майна боржника.
• Якщо боржник перешкоджає своїми діями проведенню процедур, передбачених Кодексом, суд може тимчасово заборонити боржнику без його дозволу виїжджати за кордон на час розгляду справи про неплатоспроможність.

Такі наслідки мають обмежувальний характер. Господарський суд за власною ініціативою або за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність має право вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів.

У той же час банкрут повинен надати вичерпну інформацію про своє майно та майно членів своєї сім’ї. Надання неправдивої інформації призведе до закриття провадження у справі.

Протягом наступних трьох років банкрут не може вважатися особою з бездоганною діловою репутацією і протягом п’яти років повинен повідомляти про своє банкрутство, якщо хоче укласти договір позики, застави або поручительства, або взяти кредит.

Цікаво, що в разі визнання фізичної особи банкрутом, в ліквідаційну масу буде включатися все майно боржника, навіть те, що знаходиться у спільній власності і було набуте боржником після порушення процедури банкрутства.

Чи всі борги можуть бути реструктуризовані?

Законодавець визначив борги, що не підлягають реструктуризації.

Не підлягають реструктуризації борги боржника щодо:

• Сплати аліментів.
• Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.
• Сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
• Сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Як бути із податками під час банкрутства?

Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.

Наприкінці хотілося б зазначити, що загалом Кодекс має «прокредиторський» нахил, тобто максимально націлений на виконання боржником своїх зобов’язань перед його кредиторами, проте одночасно вбачається націленість законодавця на відновлення платоспроможності фізичної особи-боржника в більшості таких проваджень.