Камеральні перевірки в період мораторію: нові порушення податкової

Камеральні перевірки в період мораторію: нові порушення податкової

В Україні діє мораторій на проведення податкових перевірок. Через це наразі у податкової доволі обмежені можливості для тиску на бізнес. Водночас під час локдауну дозволені і популярні позапланові перевірки по відшкодуванню ПДВ понад 100 тис. грн., перевірки щодо ліцензій, патентів, виробництва, обігу, зберігання підакцизних товарів, перевірки щодо касових операцій, камеральні перевірки.

Камеральні перевірки дуже зручні для податківців, адже проводяться без згоди та повідомлення платника, спеціального рішення керівництва та направлення на перевірку.

Єдиним «але» є обмежений предмет для перевірки:

  1. Своєчасність подання податкових декларацій;
  2. Своєчасність реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування), акцизних накладних (розрахунків коригування);
  3. Виправлення помилок у податкових накладних;
  4. Своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.

Податкова має право аналізувати виключно ті дані, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Але за умов заборони на проведення документальних перевірок податківці прагнуть розширення своїх можливостей, тому за останні півроку стали частіше використовувати старий метод: маскування документальних перевірок під дозволені камеральні.

Так, наразі податкова направляє платникам податків запити про отримання інформації та документів нібито для проведення камеральної перевірки.

Але для проведення камеральної перевірки у податкової немає законних повноважень витребувати будь-які документи, аналізувати та робити на їх основі будь-які висновки про порушення платником законодавства.

У разі надання податковій запитуваної інформації і документів – у 90 % випадків буде винесено акт перевірки та відповідні донарахування.

За умови грамотного оскарження такі акти не становлять загрози для платників, адже перевірку проведено з використанням даних, які незаконно використовувати для камеральної перевірки. Але, в будь-якому разі, акт камеральної перевірки означає значні часові та фінансові втрати на оскарження для бізнесу.

Для успішного оскарження подібних актів «камеральних перевірок» радимо використовувати позицію Верховного суду, викладену в Постанові ВС від 17.04.2018 у справі № 812/872/17.

В цій справі суд констатував, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об’єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Суд зробив важливі висновки, які ефективно використовувати в даній ситуації:

  1. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється».
  2. «Норми статті 75 Податкового кодексу є спеціальними і встановлюють вичерпний перелік джерел інформації, які можуть використовуватися при проведенні камеральної перевірки. Підміна одного виду перевірки іншим – не допускається».

Підсумовуючи,

радимо зважувати обґрунтованість підстав для запитів податкової та використовувати правильне обґрунтування ще на етапі відповіді на запит та адміністративного оскарження. Це дасть змогу розраховувати на уникнення довготривалого судового процесу та скасування податкового повідомлення-рішення мінімальними затратами.