Держпраці повертається: нові зміни та збільшення штрафів

Нещодавно, на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з’явився законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю» (далі – Законопроект про внесення змін до КЗпП), яким вносяться зміни до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), а саме значно розширюється глава XVIII цього кодексу, яка містить багато статей, що присвячені Держпраці.

Що саме зміниться після прийняття цього закону та що саме пропонує Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) винести на розгляд Верховної Ради України (далі – ВРУ), розглянемо детальніше.

Як ви вже можете знати, 12.12.2019 року, як подарунок на Новий рік, влада в особі ВРУ прийняла зміни до ст.265 КЗпП України, якими значно зменшила розмір штрафів, які накладали інспектори Держпраці у випадку виявлення порушень під час перевірок.

Крім того, у випадку виявлення фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, взагалі застосовується попередження!

Після цієї новини бізнес зітхнув з полегшенням, а тут ще й карантинні заходи з мораторієм на перевірки завітали, й підприємці почали працювати спокійно, як це і відбувалось до часів коли бізнес майже нічого не знав про масові перевірки Держпраці.

От і минув рік, наша влада зрозуміла, що структура органу Держпраці створена, інспекторів Держпраці багато, але чомусь штрафи не виписуються, а бюджет країни не поповнюється. А якщо й виписуються, то дуже малі. Ще й не всіх інспекторів пускали на перевірку, якщо вони не пред’являли відповідне направлення. До речі, багато із тих штрафів, які були виписані інспекторами Держпраці скасовані в судах.

У підсумку, такий важливий та загрозливий для бізнесу орган, як Держпраці, який в 2019 році наводив страх на керівників підприємств, позбавився своєї «зброї» й став баластом для системи органів влади.

Тоді КМ  У вирішив виправити цю ситуацію й подати на розгляд ВРУ законопроект, яким збільшити штрафи та закріпити повноваження не лише в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (який, до речі, не законний та суперечить  Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а й в Кодексі законів про працю України, як спеціального закону в регулюванні трудових відносин.

Для чого це потрібно, спитаєте ви? Ми відповімо: тому що в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю були норми, які суперечили законодавству. Найбільш суперечливим був такий припис: «інспектор у ході проведення інспекційного відвідування безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця (зони), а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень, в яких використовується наймана праця».

Але, як ми з’ясували вище, такої норми не було в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому коли інспектори Держпраці приходили на перевірку не в робочий час підприємства, то звісно їм ніхто не відкривав двері. Й така розбіжність між Законом та Порядком не єдина.

Отже, в новому Законопроекті про внесення змін до КЗпП, Прем’єр–міністр України пропонує закріпити наступне:

1. Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю здійснює Державна інспекція праці відповідно до цього Кодексу та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
2. Додати статтю 260, якою визначені функції Державної інспекції праці.
3. В статті 261 визначити хто саме є Державними інспекторами праці та якими документами підтверджуються їх повноваження, а також які права вони мають за умови пред’явлення службового посвідчення.
4. Статтею 262 закріпити основні обов’язки інспекторів.
5. Згідно статті 263 встановити, що Державні інспектори праці під час реалізації своїх прав і виконання обов’язків перебувають під захистом держави. У своїй діяльності державні інспектори праці незалежні, керуються Конституцією та законами України, цим Кодексом та іншими актами законодавства про працю.
6. Нарешті визначена відповідальність державних інспекторів праці у зв’язку з їх незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, які є підтвердженими у встановленому законом порядку.
7. У статті 264 закріплено права об’єкта відвідування.
8. У статтях 265 та 266 встановити підстави та порядок проведення інспекційних відвідувань.
9. Стаття 265 повідомляє про те, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю – припис про їх усунення. Та визначено порядок і строки їх складання та оскарження.
10. У статті 268 викладені нові збільшені штрафи.
11. Стаття 269 встановлює порядок притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю.

Тепер, після того як ми визначили, які зміни нас чекають, давайте порівняємо розмір відповідальності за порушення законодавства про працю, який встановлений зараз, з тим, що запропонував КМУ.

Як ви може бачити з таблиці, з однієї сторони штрафи зросли мінімально, але з іншої сторони, враховуючи, що на сьогоднішній день розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) становить 6000 грн., то 5 розмірів МЗП, на які було збільшено штраф за неоформленого працівника, це вже 30000 грн., що є досить суттєвою сумою.

З іншого боку, КМУ залишив норму про те, що «у разі сплати об’єктом відвідування п’ятдесяти відсотків розміру штрафу протягом десяти банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу така постанова вважається виконаною», але її перемістили в статтю 270 Законопроекту про внесення змін до КЗпП. Тому якщо об’єкт відвідування не бажає скористатись своїм правом на оскарженням штрафу в судовому порядку й вважає, що порушення було повністю доведеним, то держава в такому випадку може зробити «знижку» у вигляді 50% від суми штрафу.

Але не треба забувати, що у разі, якщо підприємець сплатив штраф, то це не звільняє його від обов’язку усунення порушень законодавства про працю, які були виявлені інспектором під час перевірки та зазначені в акті.

Отже, у підсумку можна сказати про те, що Держпраці готується до нових перевірок після карантину та накопичує свою міць шляхом законодавчого закріплення в КЗпП України своїх повноважень.

Залишається тільки підготуватись підприємствам та організаціям до цього, виявити першими свої недоліки та усунувши їх. Ми сподіваємось, що інспектори Держпраці все ж таки усвідомлять свій попередній негативний досвід проведення перевірок та згадають, що Держпраці це орган, який перш за все повинен захищати інтереси працівників та допомагати керівникам підприємств, шляхом надання їм консультацій, для запобігання порушення трудових прав, а не інструмент репресій бізнесу, який  цілеспрямовано шукає недоліки та накладає  штрафи, щоб наповнити державний бюджет.